середа, 23 липня 2014 р.

ТРИМАЙТЕСЬ, ХЛОП'ЯТА...


Присвячується землякам-семиполківцям Віталію Федорову, Вадиму Павлову, Юрію Патуку, Олександру Пащенку, Ігорю Печонці, Івану Пригоді, Івану Старостину, Олександру Буглаку, Миколі Дутову, Сергію Ковалю, Артуру Легкодуху, мобілізованих на захист України від російських окупантів в зону АТО.

Недавно ще були ви дітлахами —
В коротеньких штанцях нановину,
Із ніжністю тулилися до мами...
Тепер у зріст ідете на війну.

Ви стрінетесь в бою із ворогами,
Коли над нами небо голубе...
Нехай Господь простить вас, поміж нами,
Стріляй його, бо встрілить він тебе.


Тримайтесь, хлоп'ята, тримайтесь,
Ви наші відважні сини.
Живими з війни повертайтесь,
Живими приходьте з війни.

Ми будемо вас зустрічати,
Як рідну кровинку свою.
Бандитів вам треба карати
На кожному кроці в бою.


Такого ще віками не бувало —
Піднявся люд і в місті, і в селі,
Вся Україна, як один, повстала,
На захист встала Матінки-­землі.

Сини мої, не треба нам безсмертя
Ціною гибелі, як завжди це було...
Чекаємо з неспокоєм на серці,
Допоки ви не вернетесь в село.


Тримайтесь, хлоп'ята, тримайтесь,
Ви наші відважні сини.
Живими з війни повертайтесь,
Живими приходьте з війни.

Ми будемо вас зустрічати,
Як рідну кровинку свою.
Бандитів вам треба карати
На кожному кроці в бою.

20.07.2014
Володимир Москвич
c. Семиполки

понеділок, 21 липня 2014 р.

КУЛЕМЕТНИК


“Я ніколи в житті не стріляв з кулемета...”
Анатолій Матвійчук

В житті чималенько стріляв з кулемета —
Я в роті стрілецькій армійцем служив...
Летіли, як тріски, фанерні макети —
Уявного ворога злісно крушив.

В країні війна... Клекотять терористи,
Щоб засоби вбивства поставить нові...
Перевертні духу — російські фашисти,
Ще скільки на душу проллєте крові?

 
Чому війна гримить в Донбасі?
Чому зриваються мости?
Чом матері дітей у класи
Не можуть в школу привести?

Чом відлітають дипломанти
За океан, як журавлі?..
Чому російські окупанти
На нашій мостяться землі?..
Найманців зухвалих наблизилась метка,
Бандити в засади повзуть звідусіль...
Я з повної сили натисну гашетку,
Чергу кулеметну спрямую на ціль.

Продажні людці набивають кишені
На горі людському кривавих утіх...
Я буду стрілять не в фанерні мішені,
А вразити треба бандитів живих.

12.07.2014
Володимир Москвич







“ВОВК, МОЖЕ, ЇСТИ ЗАХОТІВ...” (Сучасна напівбайка)



“ — Цить, капосне!
Що ти за птиця?! Ти — Ягня!
... Вовк, може, їсти захотів!..”
                          Леонід Глібов

“Ты виноват уж тем,
Что хочется мне кушать...
                         Іван Крилов

У наших байках завелося ВОВчисько —
За норов хижацький із ним не дружіть.
До теплих кошар добирається близько,
Щоб хлів завалити, ягнят задушить.

Слідами ВОВчиська, де ВОВкова лапа
Лишає кривавий відбиток умить,
Його розпізнали як звіра-сатрапа,
Що прагне вкраїнський народ полонить.

А байка ця без зайвих слів
Розворушила душу:
“ВОВк, може, їсти захотів...”
А, може, хоче “кушать”.

І книпи геть, бо на зорі
Сміливо і врочисто
У наступ підуть вівчарі —
І згинуть терористи.

Народ український під владою ВОВка
В століттях стогнав, наче бідне Ягня...
Громада козацька, зі зброєю з толком
На захист Ягнят враз пришпорить коня.

Народе вкраїнський, ми знаємо здавна —
Гасають повсюдно ВОВки для наруг...
Клянеться Вкраїна іменням Майдану —
Зітремо у порох всіляких ВОВчуг.

01.07.2014
Володимир Москвич

«УМОМ РОССИЮ НЕ ПОНЯТЬ…»


«Умом Россию не понять,
Аршином общим не измерить:
У ней особенная стать –
В Россию можно только верить»
Ф. Тютчев


«Умом Россию не понять…»
І нам ніяк не зрозуміти,
Як можна у братів стрілять –
Вже плачуть сиротами діти.

«Умом Россию не понять…»
Яким її аршином мірять:
Донбас міркує приєднать,
На краще там ще люди вірять.


«Умом Россию не понять…»
Вона сама яка собою:
У ній бринить безжально стать –
Завжди готова до розбою.

«Умом Россию не понять…»
Ні краплі жодної довіри,
Вона уміє лиш брехать,
Війни жадає, а не миру.


«Умом Россию не понять…»
  Згадаймо росяні світанки,
Аби взаємністю вітать,
Але повзуть російські танки.

«Умом Россию не понять…»
Готова викинуть десанта,
Вкраїну всю окупувать –
Перетворилась в окупанта.
«Умом Россию не понять…»
Коли бузком запахнуть сквери –
Вона нас може оббріхать,
Що ми негідники – Бандери.

«Умом Россию не понять…»
На Україну погань сіє.
Під стать їй красти, убивать –
Споконвіків така Росія.

«Умом Россию не понять…»
Що гомонить про неї преса,
І інших слів не підібрать:
Росія – здавнений агресор.

«Умом Россию не понять…»
Вона в личині супостата
Братів стріляє…
Людьми і Господом проклята.

Володимир Москвич

НАЩАДОК МИКОЛИ


НАЩАДОК МИКОЛИ

“Россия — государство не торговое и не земледельческое, а военное, и призвание его быть грозою света”.

                                                         Микола І

Історія ще закарбує грозово
У наших сусідів криваві сліди...
Нащадок царів прагне бути грозою
Вселенському світу зі знаком біди.

Достойники ханські в жорстокім розбої
Навалом ламали усе на межі...
Московський нащадок кривавого бою
Армадою танків пройшов рубежі.

Росія, Росія, що стала грозою,
І спокою річки хита береги,
Росія лишиться навічно ганьбою
У пам'яті людства на довгі віки.

А вождик кремлівський сусіда все тисне:
Орду криміналу в “зелених” ловлю...
А без України імперія трісне,
І “голий король” буде рівний нулю.

Керманичу близькі татаро-монголи,
Він, мабуть, не знає, як все це було...
У честі залишимо предка Миколу,
А його нащадок — то справжнє “.....”.

Росія, Росія, що стала грозою,
І спокою річки хита береги,
Росія лишиться навічно ганьбою
У пам'яті людства на довгі віки.

13.06.2014

ХТО МІГ ПОДУМАТИ


Хто міг подумати, як сталось,
Колись були братами...
З братерства клаптя не зосталось —
Зробились ворогами.

Я уявити на хвилину
Ніяк тепер не можу:
Пішли громити Україну
Мої брати... негоже.

Хто міг помислити раніш,
Коли цвіли садами,
Щоб, устромивши в спину ніж,
Лишатися братами?

Я уявити на хвилину
Ніяк тепер не можу:
Пішли громити Україну
Мої брати... негоже.

Хто міг помислити раніш,
Коли цвіли садами,
Щоб, устромивши в спину ніж,
Лишатися братами?

Це є веління з-під небес,
З верхівки Піраміди,
Де умостивсь паршивий пес,
А, мо, нікчемна гнида.

Загомоніла грізна зброя —
Брати ударили в стволи...
Несли калік, несли героїв —
Червономаком слід вели.

Хто міг подумати раніше,
Що заговорить автомат...
Іще історія напише,
Як розмовляє старший брат...

10.05.2014
Володимир Москвич

неділя, 20 липня 2014 р.

МАЙДАН НА КРАСНІЙ ПЛОЩІ


Росіянам - для роздумів.
- Від себе. Володимир Москвич

Дрімає, спить обдурена Росія -
Її іще не здибав ураган...
Та прийде час, народ її прозріє -
На Красній площі вибухне Майдан.


Лякають вас, є чоловік-химера,
А це, насправді, добрий чоловік,
Він України патріот... Бандера,
Якого люди згадують повік.

Майдане червоний,
Майдане хрещатий -
Це воля історії стрітися вам...
Ділам революції тільки початок
На хвилі довіри батькам і синам.


Війна гримить - ідуть брати на брата,
А кров багрянить вже бруківку міст.
Упали патріоти й сепарати...
Скажіть, чи в цьому є розумний зміст.

Тому в одному я зізнатись мушу,
Що москаля вже назову “мій брат”
І перед ним розкрию свою душу,
Як він опустить долу автомат.

Майдане червоний,
Майдане хрещатий -
Це воля історії стрітися вам...
Ділам революції тільки початок
На хвилі довіри батькам і синам.

05.05.2014

ПРОКЛЯТТЯ УКРАЇНСЬКИХ МАТЕРІВ


Володимир Москвич

Для матерів святою є родина,
Там сяє скрізь порядок і любов...
Від московитів стогне Україна —
Вже пролилася жалю людська кров.

А Путіну не в піку лик Месії —
Загалом стало, що він натворив,
Що кров пролив, смертями землю всіяв,
Весь світ брехнею ницо окрутив.
За кров дітей, що мали світлі мрії,
А кожен з них Майданом вже прозрів,
Ми шлем убивці Путіну в Росію
Прокляття українських матерів.


Земля Вкраїни навесні квітує
Розводами чаруючих флоксин...
Бандитський напад вже на нас готує,
Як мовлять у народі, сучий син.

Нема війни, а тліють попелища,
І домовини все пливуть, пливуть...
Нуртують в гніві душі, вітер свище.
Дай Бог, щоб убієнних не забуть.


За кров дітей, що мали світлі мрії,
А кожен з них Майданом вже прозрів,
Ми шлем убивці Путіну в Росію
Прокляття українських матерів.

04.05.2014


АБИ ПІСНЯ БУЛА ВЕСЕЛОЮ...


Володимир Москвич
Час такий, що ми всі у зажурі,
Никне співу струна золота,
Дні частіш видаються похмурі,
І на серці суціль маята.

Час тривог вимагає затято:
— Встань на захист своєї землі...
Буде й на нашій вулиці свято,
Заспіваєм веселі пісні.

Хай летять над містами і селами,
Повні змісту і добрих ідей...
Аби пісня була веселою,
Зігрівала би душу людей.

Пісня вільна з Майдану — це сила,
Аби вічно у серці гула...
Щоби пісня здіймала на крила
І на бій барикадний вела.

Українці розчулені в пісні
Про майбутнє, про краще життя.
Жайворами мелодія лине
Коли мріють у полі жита.

Пісня гарна у леті історії
Козаків спозаранку вела...
Я стою всім вітрам на просторі,
Аби пісня весела була.

27.04.2014