КОЗАЦЬКА СТОЛИЦЯ

Володимир Москвич

КОЗАЦЬКА СТОЛИЦЯ

Майданом гуде українська столиця
У спогаді давніх бентежних сторіч:
Козацькі вусаті збадьорені лиця
Нагадують нам – Запорізька це Січ.

Котлами загачені різні куточки,
З димком закипає козацький куліш…
Зійшлись на Майдані сини наші й дочки –
Розуму ясного і серцем чистіш.

Майдан як вольниця козацька,
Мов Запорізька славна Січ.
Орли злетілись – дружба братська
Хай запанує вдень і ніч.

Роками століття, мов птахи, пролинуть,
Лишивши щось добре, а десь – чистоган.
Козацький Майдан вже повік не загине
Козацька столиця – наш Євромайдан!

Лукава підступність Петра й Катерини –
Щоб Русь – Україну загарбать украй…
А їхні нащадки живуть і донині…
Козацький Майдане, не спи, не дрімай!

                                                      09.01.14

БЕЗБОЖНИКИ

На Майдані «Беркутам» всеможим,
Вдягнутим у сірий бронебій,
Наплювати на завіти Божі,
З них найголовніший: «Не убий!»

Бігають в диму, мов очманілі,
Кулями і палками – двобій…
В хлопця влучив «Беркут» озвірілий,
Не познавши Бога: «Не убий!»

В серці у людини глухо і тривожно,

В димних барикадах гуготить Майдан.
Хижаки-беркути б’ють людей безбожно –
Перший впав від кулі побрат Нігоян.

А Майдан могутньо вже народ потроїв – 
Плав пливе на захист свого майбуття…
В вічність проводжає наш Майдан героїв,
Що за Україну віддали життя.

На Майдані люди лагідно привітні,
До Європи – шлях для них святий…
Кров пролив беркутівський негідник,
Не почувши Бога: «Не убий!»

Що ж таке твориться в світі білім,
І коли настане мир людський?..
Це тоді, як «Беркут» знавіснілий
Опанує Богове «Не вбий!»

22.01.14

ТАРАС НА МАЙДАНІ

Володимир Москвич  

ТАРАС НА МАЙДАНІ

Нуртує Майдан героїчного часу,
Надійно карбує історії мить…
Ми маєм почути вже голос Тараса –
Він з нами ось тут на Майдані стоїть.

Розбити дощенту кайдани і грати –
Усе заповітне, як сад, розцвіте.
І щезнуть навіки враги-супостати,
Тарас на майдані – за діло святе.

Тарасе, Тарасе, Тарасе…
Тебе зустрічає людей океан,
Тарас на Майдані… Найліпша окраса:
Зливається в ціле Тарас і Майдан.

Тарас… Він людей до сокири не кличе…
Як вибухне час, то розгорнемся враз.
Наш рідний Майдан загартовує віче,
Чатуєм на слово – що скаже Тарас.

Майдан непохитний у радості й муці,
Щоб вибороть волі омріяний час…
Для слави Майдану в ім’я революції
В степах Зауралля томився Тарас.

                                07.01.14

СЛАВЕНЬ МАЙДАНУ

Володимир Москвич

СЛАВЕНЬ МАЙДАНУ

У вирі  Майдану столиця хрещата,
Знамен океаном вогнем майорить.
В наметах стоїть Помаранчу Хрещатик,
Розбити кайдани бажанням горить.

Стояти уперто там люди готові –
Народ згуртувався Майданом увесь.
Давно возвели барикади льодові,
Аби захистити і волю, і честь.

     Майдан – революції серце
     В борні за народні права,
     Майдан – України безсмертя,
     Майдан – усьому голова.

Повік на Майдані у радості й муці
Омріяна воля  висвічує нам.
Величчя Вкраїні несе революція,
Свободу і гідність – донькам і синам.

Для людства нема в Україні секретів –
Захоплені долею нас, громадян.
Святішого місця нема на планеті –
Немовби від Бога наш Євромайдан.
                         02.01.2014

БАЛАДА ПРО ЗАКРИВАВЛЕНИЙ МАЙДАН

 Володимир Москвич

БАЛАДА ПРО ЗАКРИВАВЛЕНИЙ МАЙДАН

Зручно умостившись на дивані,
Телевізор дивимось в теплі…
В ту годину в центрі, на Майдані,
Падають дорослі і малі.

Ллється кров, і голови розбиті,
На Майдані гучно загуло…
“Беркут” б'є людей несамовито –
Кров'ю бруковицю залило.

Б'є кийками гумового “ГОСТУ”,
Звично б'є людей по голові…
Так і вбити, певне, можна просто
Все навкіл зарошено в  крові.

Бачимо вселюдно на екрані:
Беркутівські хлопці, як бики…
Б'ють людей на київськім Майдані
Гумові посвистують кийки.

Б'ють людей нещадно і безжально
Юнаки у формі беркутів,
Як один, по статусу, державні
Охоронці владних холуїв.

Притуліться ближче до екрана,
Серце своє долею пройміть:
Озвіріла маса на Майдані
Явно має кров людську пролить.

У народі славиться прикмета,
Осяйнувши серця мудру суть
І гукнувши лунко на планету:
– Споконвік лежачого не б'ють.

А зате – у беркутівців змова:
Впав юнак на площі і лежить,
Розгорнулась зграя беркутова,
Щоб, мабуть, лежачого добить.

На екрані у повторі кадри
Блискотять у гулі не змовка:
Замигтіли, як здалося, заздро
Палиці по тілу юнака.

У печалі гірко серце плаче –
Площа навкруги уся в крові…
А звірота тіло б'є юначе,
Б'є дошкульно, б'є по голові.

Тіло юнака все геть побите,
Може, божий світ уже погас…
А вони біжать, несамовиті,
Щоб його ударить ще хоч раз.

Хто вони, ці виродки прокляті,
Як вони взялися на землі…
Є у них, напевне, батько й мати,
Ще були шкільні учителі.

Матінка синочка спересердя
Вбачила, зирнувши на екран –
Враз вона схопилася за серце
І пішла до гурту на Майдан.

В розпачі на весь Майдан стенала,
Клянучи себе, що син такий…
Задушила б змалку, аби знала…
– Бий мене, синочку, мене вбий…
                                       12.12.2013           

Володимир Москвич

ЄВРОМАЙДАН 

Такого вік не бачили Майдану –
Народ потужно гідність виграє.
Уперше від Мазепи і Богдана
За Україну душу віддає.

А барикадне віче знов і знову
Багатолюдно визначає стан:
«Геть від Москви!» Миколи Хвильового
Набатом докотилось на Майдан

     А Майдан, а Майдан, уже Євромайдан …
     Відчувається подих планети.
     На підмогу Майдану, без різних оман,
     Піднялися усі континенти.
     А Майдан, а Майдан, рідний Євромайдан,
     Як форпост легендарної Трої.
     Мить історії впише в серця громадян:
     На Майдані стояли герої.

Народ бурлить, народ шукає правди,
Де істина, де європейська суть…
Стоятимуть тут доти барикади,
Коли їх кров'ю сили не знесуть.

Гуде Майдан за цінності Європи
І за просте по-людському життя…
Ми - українці, ми вже не холопи,
Ми стоїмо за світле майбуття.
                                       12.12.2013