“ВОВК, МОЖЕ, ЇСТИ ЗАХОТІВ...” (Сучасна напівбайка)

“ — Цить, капосне!

Що ти за птиця?! Ти — Ягня!

... Вовк, може, їсти захотів!..”

                          Леонід Глібов

“Ты виноват уж тем,

Что хочется мне кушать...”

                         Іван Крилов

У наших байках завелося ВОВчисько —

За норов хижацький із ним не дружіть.

До теплих кошар добирається близько,

Щоб хлів завалити, ягнят задушить.

Слідами ВОВчиська, де ВОВкова лапа

Лишає кривавий відбиток умить,

Його розпізнали як звіра-сатрапа,

Що прагне вкраїнський народ полонить.

А байка ця без зайвих слів

Розворушила душу:

“ВОВк, може, їсти захотів...”

А, може, хоче “кушать”.

І книпи геть, бо на зорі

Сміливо і врочисто

У наступ підуть вівчарі —

І згинуть терористи.

Народ український під владою ВОВка

В століттях стогнав, наче бідне Ягня...

Громада козацька, зі зброєю з толком

На захист Ягнят враз пришпорить коня.

Народе вкраїнський, ми знаємо здавна —

Гасають повсюдно ВОВки для наруг...

Клянеться Вкраїна іменням Майдану —

Зітремо у порох всіляких ВОВчуг.

01.07.2014

Володимир Москвич