Хто міг подумати, як
сталось,
Колись були братами...
З братерства клаптя не
зосталось —
Зробились ворогами.
Я уявити на хвилину
Ніяк тепер не можу:
Пішли громити Україну
Мої брати... негоже.
Хто міг помислити
раніш,
Коли цвіли садами,
Щоб, устромивши в спину
ніж,
Лишатися братами?
Ніяк тепер не можу:
Пішли громити Україну
Мої брати... негоже.
Хто міг помислити
раніш,
Коли цвіли садами,
Щоб, устромивши в спину
ніж,
Лишатися братами?
Це є веління з-під
небес,
З верхівки Піраміди,
Де умостивсь паршивий
пес,
А, мо, нікчемна гнида.
Загомоніла грізна зброя
—
Брати ударили в стволи...
Несли калік, несли
героїв —
Червономаком слід вели.
Хто міг подумати раніше,
Що заговорить автомат...
Іще історія напише,
Як розмовляє старший
брат...
10.05.2014
Володимир Москвич
Володимир Москвич
Немає коментарів:
Дописати коментар