НЕ МОЖУ Я ПРИЙТИ ДО ТЯМИ

Російському «брату»-солдату
 - Від себе


Не можу я прийти до тями,
Мій розум зради не  збагне:
Недавно ми були братами,
Тепер стріляєш ти в мене.


Гули вітальні телеграми…
Де цвях того, що ми чужі,
Чому зробились ворогами
І опинились на межі.


Споконвіків втіхали росіяни:
З Росією нам бути навіки,
Що ми брати,
що ми слов’яни –
З одної течії – ріки.


Нема наївності простору
Для українців наяву –
Гримить війною наше горе,
Щоби потішити Москву.


Чому в Донбасі б’ють гармати,
Чому синівська ллється кров,
Чому нещасна наша мати
Б’є в груди себе знов і знов.

14.09.14