Поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, меценат, художник, музикант, диригент, науковець, поліглот, що залишив переклади з 39 мов світу, диригент і фольклорист, залюблений у рідну мову і рідний край – таким залишився Тичина в історії України.
Наприкінці квітня поет-пісняр Володимир Москвич відвідав Київський літературно-меморіальний музей-квартиру Павла Тичини.
Адреса: м. Київ, вул. Терещенківська, 5, кв. 1. Через дорогу – нинішній Університет Шевченка. А свого часу там було Міністерство освіти, де й працював Павло Григорович Тичина, поет №1 і міністр освіти УРСР.
Влада зламала ніжну поетичну душу Тичини-поета, забезпечивши його державною славою і пошаною - вже від кінця війни міністр освіти, а пізніше голова Верховної Ради УРСР.
Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943), Академік АН УРСР (1929), Міністр освіти УРСР (1943–1948), Лауреат Сталінської премії (1941), громадський діяч, автор слів Гімну Української РСР.
У цій квартирі, що в елітному «наркомівському» будинку, Павло Тичина жив з 1937 р. в оточенні своїх книжок, своїх спогадів і улюбленої музики - адже він непогано грав і на роялі, і на бандурі, і на кларнеті.
Рояль Тичина привіз з собою із Харкова, на ньому він неодноразово грав у колі близьких людей, і не лише на ньому. У цій квартирі побувала вся творча інтелігенція України - музиканти, художники, драматурги.
Знаменитий кабінет Павла Тичини.
Сюди приходили делегації, відвідувачі та відбувалися інші "офіційні" заходи.
Павло Тичина був одним із 13-ти дітей у родині простого дяка ( батько був одночасно вчителем у безкоштовній сільській школі грамоти), самотужки вивчив 15 мов, перекладав іноземних класиків, мав прекрасний голос і слух. Павло Тичина знав двадцять мов і перекладав із сорока.
Головна робоча кімната – бібліотека. Тут Павло Тичина працював по-справжньому, тобто писав і перекладав.
Сюди він не пускав нікого стороннього. Загалом бібліотека Тичини – близько 20 тисяч книжок. З них 5 тисяч - це книги з дарчими написами та автографами гостей.
Володимир Москвич залишив напис-посвяту у книзі відгуків музею і подарував 2 свої поетичні збірки, та
свій вірш "НЕ ЧІПАЙТЕ МОЄЇ ВКРАЇНИ!...", написаний до 124 річниці від Дня народження Павла Тичини.
Епіграфом до присвяченого П.Тичині вірша В.Москвич обрав рядки:
“Не чіпайте моєї Вкраїни!
Хай, по-вашому, вмерла вона.
Скажіть: нащо ці ваші знущання і кпини?
Не чіпайте - прошу вас - моєї Вкраїни:
Тільки ж це моя втіха одна!»
Павло Тичина, 28.10.1911 р. "НЕ ЧІПАЙТЕ МОЄЇ ВКРАЇНИ!..."
І сповниться гнівом чарівність душі,
Бо клич “Не чіпайте моєї Вкраїни!”
Гартує рішучість людей до межі.
А вірші Тичини в теперішнім часі
Милують так з гордістю наші серця…
Злий ворог руйнує усе на Донбасі -
Знущанням “братерським” не видно кінця.
приспів:
А Тичина,Тичина,Тичина…
Гей, квітують розкішні поля.
Сонцесяйна в садах Україна -
Наймиліша поету земля.
Поетове слово, як віща зірниця,
Палає у грудях пророчим вогнем:
Не вмре Україна — бездонна криниця
Премудрості людства,куди ми ідем.
“Прошу, не чіпайте моєї Вкраїни”, -
Колиска утіхи поета-творця…
Святий ореол молодого Тичини
Зворушить навік небайдужі серця.
Залишаючи музей, висловлюю вдячність Григорію Григоровичу Донцю, який душевно прийняв мене і глибоко розкрив особливості побуту Павла Григоровича, ввів мене в сімейну обстановку мешканців квартири і познайомив з багатьма гостями незабутнього поета.
Щиро завдячую методисту музею Вірі Мовчан, яка супроводжувала екскурсію і зробила безліч світлин.
06.01.2015
Автор: Володимир Москвич Про зустріч з Павлом Тичиною - живим і музейним докладно на сторінці БЛОГУ "Зустрічі з цікавими людьми"
У цій квартирі, що в
елітному «наркомівському» будинку, Павло Тичина жив в оточенні своїх
книжок, своїх спогадів і улюбленої музики - адже він непогано грав і на
роялі, і на бандурі.
Источник: http://www.primetour.ua/uk/excursions/museum/Kievskiy-literaturno-memorialnyiy-muzey-kvartira-P-Tyichinyi.html
© "Первое экскурсионное бюро".
Источник: http://www.primetour.ua/uk/excursions/museum/Kievskiy-literaturno-memorialnyiy-muzey-kvartira-P-Tyichinyi.html
© "Первое экскурсионное бюро".
Немає коментарів:
Дописати коментар