КОЛИСЬ МИ ЗВАЛИСЯ БРАТАМИ...

Володимир Москвич

КОЛИСЬ МИ ЗВАЛИСЯ БРАТАМИ...

«Никогда мы не будем братьями…»
Анастасія Дмитрук

Колись ми звалися братами,
Співався вік цей постулат…
Московський вождик
                 знищив гами,
Повів війну – на брата брат.

Жахні картини – серце плаче,
На інтернеті бачить світ
Єство московське  геть звіряче,
Коли розпорюють живіт.

Вам не втекти від Бога кари –
Московським виродкам керма…
Ви не слов’яни, ви татари –
Між нас родинності нема.

У ваших генах помста крові,
Нащадки справжні татарви
Та фінів, мовити на слові, -
Фінал підступної Москви.

Які ж брати ми, де те братство,
Коли під горлом автомат…
Це путінське розбою царство –
Вершить наругу старший брат.

Кривавий слід веде по суті
Через братерства явний брак…
З душею, повній каламуті,
Біля керма стоїть маніак.

25.04.14