РОЗДУМИ ПРО МАЙДАН

Володимир Москвич

РОЗДУМИ ПРО МАЙДАН

 

Ніде такого в світі не було ще,
Щоби народ злетівсь в єдину мить –
І враз Майдан знаменами полоще
Й наметами знаменно лопотить.

Увесь Майдан піднявсь, мов на стременах,
Як козаки робили всі навкруг…
Прокинулись, мабуть, козацькі гени,
Бо враз відчувся войовничий дух.

Майдане, Майдане, навічно
Я буду удячний тобі
Що дав мені бачити вічно,
Простори навкіл голубі.

Майдане, Майдане, від нині
Я бачу майданову суть,
Як людоньки за Україну
Себе всі на цвинтар несуть.

У спогадах лишивсь проклятий «Беркут»,
Биття людей нещадне – до крові.
І снайперами вбиті сотні мертвих…
Та квіти в їхню пам'ять всі живі.

Удень тривога, а вночі безсоння,
Душа людей окутується в дим.
В боях кривавих вже «Небесня сотня»
Зламала всім ненависний режим.

31.03.14