Мені не жить одній-одною —
Тебе забрали на війну...
Як розлучалися з тобою,
Шепнув: “Прийду і пригорну...”
Вернула пам'ять до Майдану
Про всіх убитих і живих...
В серцях людей болюча рана —
Ховали хлопців молодих.
Тарілки мідні дзвякали,
Повсюдно люди плакали
По мужеві, по синові
І вже ставали сивими.
З Майдану із столичного
Проводили у вічність їх.
Бої точилися криваві,
Та у хвилини між боїв
Бійцям хотілось на привалі
Відчуть тепло своїх батьків.
Життя в ту ніч невідворотню
Враз перекреслила війна...
Ти відлетів в “Небесну сотню”,
А я залишилась одна.
10.08.2014
Немає коментарів:
Дописати коментар