ПЛЕМ’Я МОЛОДЕ

«Здравствуй, племя младое, незнакомое...»
 
О. Пушкін
 
Десятирічний львів’янин Тарас Кротько віддав на бронежилет 1300 гривень, які збирав на планшет...
 
Іван Михайлов, восьми років, із м. Бровари в листі звернувся до солдата з проханням захисту, бо «крім тебе, нас з мамою нема кому захищати».
 
- Із інтернету.

В час суворий небачено грізно
Під гарматами поле гуде...
Захистити Вкраїну залізно
Встало плем’я, як цвіт, молоде.

Це Тарасик із міста зі Львова...
Кошти мавши на модний планшет,
Свою мрію, як цвіт, кольорову
Поміняв він на бронежилет.

Дух зберемо в магічному слові
І розкриєм життєвий секрет:
Щоб солдат був живий і здоровий,
Одягнім його в бронежилет.

Пише Йванко Михайлов солдату
Восьмирічний на фронт броварець,
Що він з мамою, зовсім без тата,
Просить захисту їхніх сердець.

Кожен ранок красивим намистом
Прикрашає країну мою...
Перемогу над рашифашизмом
Ми здобудемо тільки в бою.
 
26.08.14

ОСТАННІЙ ДЕНЬ МАЙДАНУ

Хіба буває день останній
Такої величі... Майдан!..
Майдан вирує на світанні,
Немов безмежний океан.

Прийшов останній день Майдану,
Що сколихнув народ увись...
Майдан цілив душевні рани,
З Майданом люди підвелись.

Настав, ­настав
останній день Майдану,
Що гув у барикадах і димах,
Де з шинами
вогнем здіймався ранок,
Народне віче торувало шлях.

Уже Майдан прощається потроху
До інших і нечуваних часів...
Тепер Майдан
— це совість, честь, епоха
У всій своїй небаченій красі.

В останній день вже світ угледів:
З наказу, мабуть, мов колись,
Зірвали крила у наметів,
Знов шини полум'ям звелись.

Прощай, Майдан,
не все ти владив,
Та ще коли прийдеться встать,
Щоби тісніш притиснуть гадів —
Намети вмить залопотять.

16.08.2014

А Я ЗАЛИШИЛАСЬ ОДНА...

Мені не жить одній­-одною —
Тебе забрали на війну...
Як розлучалися з тобою,
Шепнув: “Прийду і пригорну...”

Вернула пам'ять до Майдану
Про всіх убитих і живих...
В серцях людей болюча рана —
Ховали хлопців молодих.

       Тарілки мідні дзвякали,
       Повсюдно люди плакали
       По мужеві, по синові
       І вже ставали сивими.
       З Майдану із столичного
       Проводили у вічність їх.

Бої точилися криваві,
Та у хвилини між боїв
Бійцям хотілось на привалі
Відчуть тепло своїх батьків.

Життя в ту ніч невідворотню
Враз перекреслила війна...
Ти відлетів в “Небесну сотню”,
А я залишилась одна.

10.08.2014

БОЇНГ (Boeing-777)

17 липня 2014 року над містом Торез Донецької області був збитий російськими терористами малайзійський пасажирський літак «Боїнг-777», на якому знаходилось 298 людей.
 - Із газет

Від жахіття зойкнула планета...
Знаменуєм, що стріляв мастак -
Це РАШистом послана ракета
Розвалила в небесах літак.

Людоньки униз летіли мертві,
Може, ще і навіть будь живі...
До землі за десять кілометрів
Неможливо вже когось спасти.

Падала із неба рученька дитяти,
Котиком припала на м’яку траву.
Цим би рученятком квітоньки збирати...
Бачимо страхіття, Боже, наяву.

Як оце все видиме узгодить
Із здоровим глуздом на землі.
Жертвами лягли за нагороди
В літаку дорослі і малі.

Кров’ю вже стікає Україна,
Трупами вкривається земля,
А підступний виродок-людина
Підло посміхається з Кремля.

 06.08.14.
Володимир Москвич

ЄВРОМАЙДАН

Такого вік не бачили Майдану –Народ потужно гідність виграє.
Уперше від Мазепи і Богдана
За Україну душу віддає.

 
А барикадне віче знов і знову
Багатолюдно визначає стан:
«Геть від Москви!» Миколи Хвильового
Набатом докотилось на Майдан.

     А Майдан, а Майдан, уже Євромайдан …
     Відчувається подих планети.
     На підмогу Майдану, без різних оман,
     Піднялися усі континенти.

     А Майдан, а Майдан, рідний Євромайдан,
     Як форпост легендарної Трої.
     Мить історії впише в серця громадян:
     На Майдані стояли герої.

Народ бурлить, народ шукає правди,
Де істина, де європейська суть…
Стоятимуть тут доти барикади,
Коли їх кров»ю сили не знесуть.

Гуде Майдан за цінності Європи
І за просте по-людському життя…
Ми-українці, ми вже не холопи,
Ми стоїмо за світле майбуття.

 12.12.2013

НАРОДНИЙ МЕСНИК

«Віталій Запорожець – наш герой»

Не кожному цей хрест тяжкий понести
І залишить в історії сліди,
Як виник серед нас народний месник,
Що Україну пострілом збудив.

Похмура доля служби у погонах,
Якого вже повік не воскресить…
Таємну постать в темних перегонах
Лише Господь святий може простить.

      Героя ім’я на скрижалі…
      Горою за правду стоїм,
      Нам твердо триматися далі –
      Захистимо батьківський дім.

У глумі потішатися доволі
Під сяєвом далекої зорі…
При владі небувалої сваволі,
Мов королі, жирують лихварі.

Нема у світі кращого дарунку,
Що облива оманлива сльоза –
У блискавичному фатальному ґатунку
Нещадно враз ударила гроза.

Володимир Москвич
06.09.12

Жителі села Семиполки на Київщині всім селом стали на захист односельця, який, за версією слідства, убив майора міліції. 

Події в Семиполках насправді відкрили давно загноєну суспільну рану, яку рано чи пізно доведеться глобально і ретельно лікувати.
Безкарність міліції, корумпованість, знущання над людьми і кругова порука силовиків та суддів.

 Коли Народного Героя Віталія Запорожця, який в селі Семиполки під Києвом вбив міліціонера, що тероризував село, випустили з Мартусівської колонії, все село вийшло його зустрічати з прапорами та оркестром.

Плакали навіть чоловіки.
На воротах йому почепили плакат:

"Запорожець - перший!
 Семиполки - не останні!".

КАЇН-БРАТОВБИВЦЯ

 «Повстав Каїн на Авеля, брата свого,
- і вбив його»
 - Біблія, книга «Буття»
Лягла стара історія на серце,
Вона несе в віках біблійну суть,
Про брата старшого у ній ідеться,
Якого здавна Каїном зовуть.

У Авеля велось велике стадо –
Отара перворідненьких ягнят.
А Путін – Каїна прямий нащадок –
Як може убивати брата брат.

Віками Каїн Господом проклятий,
За вбивство він нікого не простив.
 Убив підступно Каїн свого брата,
На ньому Бог знак вбивці помістив.

У Каїна немає милостивців,
А вбив одного з богових дітей…
Від Каїна – російського убивці
Кров пролилася тисячі людей.

Уся земля вкраїнська до окраїн
В огні артилерійських канонад,
Кров проливає Путін – сущий Каїн,
І гинуть Авелі за братом брат.

І Путіну в житті не затаїться…
За море крові, океан біди
Закарбувать на лобі знак: «Убивця!»
І прикувати до стовпа ганьби.

Вставай, народе, розпростай коліна,
До Бога піднеси свої персти.
Піднімемось разом за Україну,
Щоби мерзоту рашівську знести.

Володимир Москвич                      
18.07.2014

ПРИСМАК КРОВІ

Він світ увесь згорнув у крихту,
Одною думкою згорів,
Що вже, подібно до Єгипту,
На континенті цар царів.

 Над все бентежило вельможу
 Серед державницьких обнов:
 Вкраїну він впустить не може…
 Вона в огні, вже ллється кров.

         Про Путіна мовим по суті –
         Душа кровожерна сама…
         Огидної більш каламуті
         На білому світі нема.

 Одне цінив він у любові,
 Щоби завдати людям крах…
 Гадаєм ми, що присмак крові
 Йому солодкий на губах.

 Стоїть Європа на розпутті,
 У тяжі, далі що робить.
 Європі теж загроза – Путін,
 Про це весь світ вже гомонить.

Володимир Москвич
 26.07.14