вівторок, 8 квітня 2014 р.

ТЕНЕТА

Володимир Москвич

ТЕНЕТА


Хитро посміхається планета
Над зусиллям сяєва добра…
Простаків виловлюють в тенета,
Тільки нам здаватись не пора.

Є тенета щирі, без обману,
Мов у серці розцвіли сади…
Це тенета єдності Майдану –
Честь велика втрапити туди.

Тенета, тенета, тенета –
Лиш сітка для ловлі птахів…
А скільки у різні тенета
Втрапляє достойних синів!?
Тенета, тенета, тенета –
Така вже система самих…
Розум ламає планета,
Як врятуватись від них.

Україна спутана в тенетах –
Окупанти селяться в Криму:
Бетеери носяться уперто,
Силу демонструючи саму.

Путінці не стримують секрету ­
Брать в лещата Україну – «вот»…
Розірве ворожії тенета
Із Майдану відданий народ.

22.03.14

середа, 2 квітня 2014 р.

ВІЧНИЙ МАЙДАН


У серці моєму невигойна рана,
Ятрить людські душі, хвилює серця.
Розкинули крила намети Майдану,
Якому, напевно, не буде кінця.

Щотижня дзвеніло тут віче за вічем,
Підносило дух барикадами шин.
Майдан європейський лишиться навічно
На захист людей в шелестінні машин.

Хрещатицька площа столична,
Де вибухнув гнівом Майдан...
Майдану стояти тут вічно
Бо хто захистить громадян!

Навколо ген шини — майдану окраса,
І сяє над нами небес голубінь...
З Майдану навічно уверх піднялася
Небесная сотня ясних голубів.

Майдану надано від Бога веління —
В огні барикад перемогу тримать,
Провести Майданом усі покоління,
Навчити, як треба весну захищать.

Майдан згуртувався в імення людини —
Батьків, матерів, і сестер, і братів.
Майдан згуртувався в ім'я України,
Щоб знищити всіх людоїдів, катів.

22.03.2014
Володимир Москвич


ЙОСЯ



ЙОСЯ

Гей, Кобзоне Йосип, ­Йося, Йося, Йося —
Сталося жахливе — вже без вороття —
Плюнув ти в тарілку, може так здалося,
Ласував з якої все своє життя.

І між нас настала назавжди розлука,
Зник для всіх вокалу чарівний озон,
Зрадив рідну землю, як остання сука.
Відійде у вічність зганьблений Кобзон.

Кобзоне, Кобзоне, Кобзоне!
Якої ще слави бажать...
На ім'я колишнє коронне
Тепер будуть люди плювать.

Кожен майстер сяє золотом натури,
Щоби розгорнутись розумом сердець.
Запитання долі: з ким майстри культури
Стануть під багнети... гідності кінець.

У селі моєму в тітоньки Параски
Вузлики на пам'ять в'яжуть на роки
Стане “День Победы” днем його поразки
На віки...

25. 03.2014

Володимир Москвич






Відома стаття Максима Горького
“З ким Ви, майстри культури?”
втрапила в десятку сьогоденного громадсько­політичного життя. Авантюра президента РФ Путіна по окупації Криму, агресивні дії російської влади проти України розділила інтелігенцію Росії в питанні їхнього ставлення до названих подій на два протилежні табори. Серед російських культурних діячів, що підтримали криваву авантюру Путіна, опинився народний артист України, що живим увічнений в пам'ятнику в Донецьку, знаний співак Йосип Кобзон, який у своїй програмі мав відому пісню “ День Победы».

НАРОД УКРАЇНСЬКИЙ

НАРОД УКРАЇНСЬКИЙ


Народ український розпростує плечі,
Народ український піднявся з колін,
Народ український
             — це дух молодечий
Козацької слави усіх поколінь.

Народ український
              зібрався Майданом,
Щоб волю і гідність свою захистить.
Такого не снилось Мазепі й Богдану...
А слава про них ген степами летить.


Народе, вкраїнський народе,
Ти здавна витримуєш тиски,
Найкраща твоя нагорода,
Найвища, що ти український.
Народе, вкраїнський народе —
В дарунок солодкий гостинець,
Порядна людина всяк гордо
Похвалиться: я — українець.

Народ український вже випростав крила
І лине в безмежжя блакитних висот.
Народ український незламана сила,
Народ український 
             — майданний народ.

Народ український ламає режими,
Цьому запорука наш Євромайдан.
Народ український шукає стежини,
Щоб краще жилося народу
             — всім нам.

01.02.2014
Володимир Москвич


субота, 22 березня 2014 р.

А ви із ким, майстри культури?

Володимир Москвич

А ви із ким…



Російський письменник М. Горький в 30 – ті роки 20 ст. звернувся до  світової інтелігенції з питанням захисту демократії: « З ким ви, майстри культури?». Це питання, коли президент РФ Путін розгорнув агресію проти України, окупувавши вводом військ Крим, є актуальним, оскільки значна частина російської творчої інтелігенції фактично підтримала війну Путіна проти України, серед них улюбленці публіки Г. Хазанов, Лев Лещенко, М. Боярський, О. Табаков та інші.

А ви із ким, майстри культури?
Ось кров проллється у диму…
Московське військо у натурі
Заполонило все в Криму.

Морський прибій на гребні валу,
Шумить, мов кличе всіх на бій…
Москви вгодованці вокалу
Милують путінський розбій.

А ви із  ким? - як серця крик,
Під тінню голубою…
Та кожен з вас уже навік
Покрив себе ганьбою.

А ви із ким, а ви із ким…
А, мо, почнемо наново,
Аби вернуть на сцену їх –
І Льову і Хазанова.

Жінки клянуть його затято,
Аби пролити кров не смів,
Російський фюрер біснуватий
Направив танки на братів.

Армади військ в могутнім гоні,
А світ дивується – маніяк,
І пальцем крутить біля скроні,
Мов, з головою щось не так.

                            14.03.14

ШИНИ

Володимир Москвич

Шини



По трасі бігають машини,
Колеса сонцем миготять…
Машини котяться на шинах,
А що із них щось інше взять.

Вони беруть піщані нетрі,
Долають в сонце і в туман
Багато тисяч кілометрів,
Щоб докотитись на Майдан.

А шини колись на паради
Статечно крутились у скуці…
Вже шини – всуціль барикади,
Вже шини – всуціль революція.

З «коктейлем» шину поєднали –
Все огорнуло  в чорний дим…
В бою жорстокім хтось між нами
Лишиться завжди молодим.

Звикатись будемо потроху,
Щоб розпустивсь вишневий цвіт…
А шини – все таки епоха
Від сього дня на безліч літ.

         16.02.14

вівторок, 18 березня 2014 р.

ЛІЛІПУТІЯ

ЛІЛІПУТІЯ


Уже з хвилини цеї, мо, “минуты“
Російські танки шастають в Криму.
Росією правують ліліпути...
Півострів весь охоплений в диму.

Споконвіків нам ублажали нерви
Про братство і слов'янський зорепад.
Це можуть влаштувати тільки стерви,
Щоб у приціл дививсь на брата брат.

Приспів

 
Росія, Росія, Росія...
Погляди всі на Распутіна.
Росія агресію сіє,
Росія уже ліліпутія.
Росія, Росія, Росія...
Мокселі на ханський манер
Лизали обув'я Батия,
Щоб кров'ю упитись тепер.

Крим, окупація, війна, Росія —
Вже не збагнуть повік про рідну кров,
Як щезла враз остання вже надія
На братство, на взаємність, на любов.

 
У час тривог міняється все круто —
На Україну сунеться біда...
Попереду в наметах ліліпути
Й монголами сформована орда.


06.03.2014.

Володимир Москвич